Чому Україна перетворилася з експортера в розсадника евроблях

Безконтрольне тимчасове ввезення секонд-хенду на Єврономерах на тлі вмираючого виробництва авто в Україні перетворили нашу країну в споживача старого автохлама з Європи.

Всього 10 років тому Україна була значним експортером автомобілів і автобусів різних модифікацій, а зараз українські автозаводи ледве зводять кінці з кінцями. AUTO-Consulting виявив цікаву статистику тих років. За даними Асоціації Укравтопром у 2008 році Запорізький автомобілебудівний завод експортував до країн ближнього і далекого зарубіжжя більше 72 000 автомобілів і автобусів різних модифікацій. Для порівняння, в минулому році в Україні було продано трохи більше 80 тисяч нових автомобілів. І цей експорт ЗАЗів приніс тоді податки в казну України і забезпечив надходження іноземної валюти.

На експорт йшли не тільки моделі ЗАЗу, які в країнах СНД продавалися під назвою ZAZ Chance (Chevrolet Lanos). Виробництво своїх брендів на ЗАЗі було вигідним і для Chery. Адже Україна – держава, яка співпрацювала з країнами Митного союзу. Завдяки цьому, Chery отримувала для своєї мережі на ринках СНД автомобіль з нульовим митом – як продукт, вироблений в Україні. У торгову мережу китайського бренду в країнах СНД з України було поставлено більше 20 тис. Автомобілів Chery Bonus (ЗАЗ Forza). Однак незабаром Росія ввела утилізаційний збір і витіснила українські автомобілі зі свого ринку. Якщо говорити про виробництво тих років, за даними Укравтопрому найбільш продуктивними для ЗАЗу були 2006, 2007 і 2008 роки. У цей час на підприємстві випустили 193 тисячі, 282 тисяч і майже 258 тисяч нових машин, відповідно. Сьогодні ці цифри виглядають фантастичними. І здається абсолютно нереальним і неможливим, що таке потужне промислове підприємство, як Запорізький автомобілебудівний завод, всього за якихось 10 років прийшло до повного занепаду. Нагадаємо, що за даними Асоціації Укравтопром, у 2017 році на ЗАЗі було випущено менше 1700 транспортних засобів. Найбільш вдалими для ЗАЗ були 2007 – 2012 роки. За цей період було експортовано понад 231,3 тис. Автомобілів. Основними ринками збуту були Росія (89%), Казахстан (3%), Сирія (2,5%), Білорусь (2%), Азербайджан (2%) і Узбекистан (1,5%). На експорт йшли в основному ZAZ Chance (Ланос і Сенс), Сhery A-13, Forza (копія Чері), Vida (копія Шевроле).

У 2011 році в Сирії почалася війна і там перестали взагалі цікавитися автомобілями. Після анексії Криму і початку АТО завод припинив поставки автомобілів у РФ. Слідом почали виникати і проблеми з транзитом автомобілів у інші країни, і таким чином відпав експорт у країни Середньої Азії і Казахстан. А в довершення експортного колапсу країни Митного Союзу перестали визнавати український сертифікат якості СТ-1 (зокрема – у Білорусії). ЗАЗ відразу залишився без експортних ринків і зберіг лише поставки машинокомплектів для підприємства GM-Єгипет.

На жаль, в цій ситуації, особливо в сертифікаційній суперечці з РФ, ЗАЗ не отримав дієвої допомоги на державному рівні. Білорусь як і раніше не визнає наш сертифікат, а держоргани України досі не підняли це питання. ЗАЗ виявився затиснутий в рамках українського ринку, обсяги якого через девальвацію і засилля старих авто в два рази менше, ніж потужність самого ЗАЗу. Ось, як виглядає невесела статистика виробництва автотранспортних засобів на ЗАЗі в останні роки діє до: 2013 – 22032 од. 2014 року – 13144 од. 2015 – 3949 од. 2016 – 526 од. 2017 – 1682 од. 2018 року в цьому списку, швидше за все, вже не буде. Відбулося значне подорожчання електрики, газу, інших комунальних послуг, стрімко зросли податки на землю, зростає податок на нерухомість. Тиснуть і кредитні зобов’язання, які до 2017 року досягли 3 млрд. Гривень. Відмовляються випускати комплектуючі малими обсягами для ЗАЗу і постачальники, або їх вартість вже астрономічна.

Аналітики вважають, що економічна доцільність продовження виробництва автомобілів в Україні і на ЗАЗі, зокрема, зовсім відсутнє. Ось так, всього за якихось 10 років, Україна з експортера автомобілів, перетворилася в країну, де виробництво виявилося не тільки не доцільним, а й збитковим. Для цього, як на підбір, зійшлися всі негативні фактори. Девальвація грошової одиниці, низька платоспроможність населення, імпорт старих іномарок з Європи за пільговими акцизам і, звичайно, безконтрольний тимчасове ввезення секонд-хенду на Єврономерах. Додайте сюди військові дії на Сході країни, і стане зрозуміло: якщо нічого не зміниться, то шанси, навіть просто залишитися на плаву, не кажучи вже про якісь мінімальних обсягах експорту, у вітчизняних підприємств наблизяться до нуля.

Фото з мережі.

Знайшли помилку? Тоді виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.