Водійські права, дійсні в Україні станом на 2018 рік, відносяться одразу до кількох поколінь документів. Які з них вважати новими і які водійські права потрібно міняти?
Нові водійські права в Україні – це документи зразка 2014 року, так звані “сині” (на противагу “рожевим”, які видавались раніше). Більш “нового” зразка документів немає, і саме “сині” чомусь іноді називають “міжнародними”. Якихось особливих переваг перед попереднім форматом вони не обіцяють, так чому ж деякі громадяни хочуть отримати “нові” права?
Діють всі
Давайте почнемо з того, що в Україні цілком повноправні водійські права радянського зразка, видані ще в 1970-ті роки (як книжечкою, так і одним листком), хоча п’ять років тому намагалися обмежити термін їхньої дії до 01.01.2014 р. Сьогодні жодних обмежень їхні власники в межах країни не мають. Природно, залишаються чинними і схожі на них перші права Незалежності – рожеві паперові, з написами українською мовою, так звані “ламіновані”.
У 2006 році “картон” змінили на “пластик” – ту саму картку рожевого кольору. Ще через п’ять років в них з’явивився термін дії, через що, крім України, з ними стало можливим керувати автомобілем і в більшості країн Європи. Але найновішими правами в Україні вважаються документи, які почали видавати навесні-влітку 2014 року, так звані “міжнародні”. Хоча кожна країна має права власного формату, які відповідають визначеним Конвенцією переліку вимог.
Насправді міжнародними їх називати не варто – хоча б тому, що в природі існує офіційно визнане Женевською та Віденською конвенціями міжнародне водійське посвідчення – IDP, International Driving Permit.
Міняти – не міняти?
Коли вам говорять про заміну водійського посвідчення на “нове” або на “міжнародне”, ви повинні знати, для чого вам може знадобитися новий документ. Так, якщо їздити тільки по території України, то можна обходитися навіть найстарішими радянськими правами. Більше того, громадяни України можуть їздити з ними і в деякі пострадянські країни, з якими є угода про взаємне визнання прав, що діють на території кожної з них. У далекому зарубіжжі вони дійсні тільки в парі з вищезгаданими IDP (International Driving Permit). Ті ж права і (пардон за каламбур!) у перших українських прав – ламінованих.
А ось перевага рожевого “пластика” зразка після 2011 р. в тому, що він визнаний і в багатьох розвинених зарубіжних країнах, точніше – в тих, які є членами Віденської конвенції про дорожній рух 1968 р. Абсолютно те ж можна сказати і про “найсвіжіші” водійські посвідчення – пластикові синього кольору: міжнародними їх можна вважати з натяжкою, оскільки без додаткового посвідчення IDP вони дійсні тільки в країнах Віденської конвенції.