Щороку із настанням холодів водії поділяються на два табори. Яка думка ближче до істини – гріти не гріти двигун сучасного автомобіля?
Гріти – однозначно стверджують бувалі, підкріплюючи позицію страшилками з радянського минулого. Стародавні карбюраторні мотори і правда не шанували їзду «на холодну». Навіть у педантичного водія, по пунктам підготував машину до зими, двигун часто «тупив», страждав провалами тяги, засмучував нерівною роботою. Доводилося терпіти до тих пір, поки загусле масло не вийде зі стану смоли, а температура в системі охолодження не підніметься до розрахункової – близько 90 градусів – і теплові зазори не прийдуть в норму.
Ось чому і сьогодні знаходяться любителі до посиніння ганяти мотор на холостому ходу, намагаючись прямо на парковці довести температуру до робочої. Часу на це йде багато, адже тепловий ККД сучасних двигунів підняли настільки, що деякі з них (причому без різниці – бензинові або дизельні) неохоче нагріваються без навантаження – через що і сигналізація з автозапуском не завжди ефективна. Інженерам доводиться йти на різні технічні хитрощі, навіть вбудовувати в систему вентиляції електричні «кип’ятильники», інакше пасажири в салоні замерзнуть від холоду.
Ну і що, парирують прихильники прогріву, почекаємо – зате мотору потім легко і добре, ресурс як попало не витрачається. Сумнівна турбота. Раніше нудьгу непрогрітого двигуна компенсували «підсмоктуванням»: витягали з передньої панелі рукоятку, прикриваючи тим самим повітряну заслінку і примусово збагачуючи суміш в циліндрах. Сьогодні такі заморочки не потрібні, але сам принцип не змінився – електроніка на режимі прогріву подає паливо з надлишком. Якщо цим зловживати, проблеми не змусять себе чекати. І підвищена витрата – менша з бід. Чому чекати – погано «Зайвий» незгорілий бензин осідає нагаром на клапанах, свічках запалювання, стінках камери згоряння.
В теорії на високих оборотах двигун зсередини самоочищається: відкладення згоряють і вилітають в випускний колектор. Ось тільки згадайте – коли в останній раз вранці ви бадьоро мчали вулицями? Найчастіше доводиться стояти в пробках. Тому автосервіси не втомлюються приймати клієнтів зі скаргами на тривожний «чек енжін» – пропуски займання, підвисання клапанів, залягання поршневих кілець і т.д. А ще надлишок бензину змиває з циліндрів масляну плівку, тому в самих запущених випадках на стінках з’являються задираки – викладайте гроші за переборку движка. І підвести під гарантію ці поломки не завжди виходить: дилери списують все на неякісне паливо.
Не забуваємо про екологічний аспект. Як думаєте, подобається сусідам, що щоранку під вікнами пихкає автомобіль? Після регулярних газових атак не варто дивуватися, якщо на дах цегла випадково впаде або колеса раптом спустять. Якщо поїхати відразу гріти не треба, заявляють прогресивні водії. А шибко допитливі додають, що і в інструкції до машини сказано: сів – відразу поїхав. Чого боятися і час даремно витрачати, якщо автомобільні компанії самі проти прогріву на холостому ходу?
Все так. Тільки прихильники цієї думки забувають про заборону влади багатьох країн диміти в житлових кварталах. А заради екології зарубіжні автомобілісти готові поступитися багатьом, навіть ресурсом агрегатів. Автовиробникам «вічні» машини теж не потрібні – аби гарантійний термін витримували. Коло замкнулося. Тому що холодний запуск і рух в перші хвилини після нього – величезний стрес для будь-якого двигуна. Теплові зазори ще не прийшли в норму, мастило не розійшлася по далеких каналах, а навантаження вже серйозні.
Яким би крутим не було моторне масло і досконала конструкція, знос в такому режимі йде прискореним темпом. Хоча водій цього не відчуває. Мудра електроніка так грамотно управляє системами уприскування і запалення, що роботу холодного двигуна в русі тільки профі відрізнить від поведінки прогрітого: провали і млява реакція на газ залишилися в далекому минулому разом з карбюраторами.
Висновок
Як же діяти? Істина, традиційно, посередині. Прийшли морозним ранком до автомобіля, завели, включили підігрівом сидінь-керма-скла і залишили двигун попрацювати на холостому ходу пару хвилин. За цей час логічно, наприклад, від снігу машину почистити або фари перевірити. Потім починаємо рух. Плавно і акуратно, пам’ятаючи про те, що занадто низькі обороти також шкідливі, як занадто високі. Тому стрілку тахометра тримаємо в середині шкали і на перших порах намагаємося не шустріти. Так і мотору легше буде, він швидше вийде на робочу температуру, і коробка автоматична (при наявності) довше проживе.
Ну а найбільш нетерплячим варто подумати про установку автономного підігрівача з дистанційним або програмованим запуском. Так, це недешево. Зате на парковці в будь-який мороз вас буде зустрічати теплий, прогрітий і готовий до старту автомобіль.