Так вже склалися мої життєві обставини, що довелося йти працювати таксистом. Спочатку виходив на зміну тільки вдень, а потім зрозумів, що вночі працювати набагато вигідніше і цікавіше. І якось так вийшло, що моя тимчасова робота розтягнулася більше, ніж на 10 років …
Саме безцінне, що набуваєш на цій роботі http://taxi838.com.ua/vinnitsya/vodiyam/ таксистом , – досвід. А кожен досвідчений таксист – це хороший психолог. По тому, як людина махає рукою, намагаючись зупинити машину, як він в неї сідає, зачиняє двері, його зовнішнім виглядом відсотків на 25 можна вже скласти про нього уявлення. Неможливо пояснити, як це відбувається: просто в якийсь момент, за частки секунди мозок переробляє інформацію, спрацьовує чуття, і приймаєш рішення – брати клієнта чи ні.
Але в деяких випадках завжди проїжджаєш повз: коли голосує дівчина, а двоє хлопців чекають осторонь; коли двоє голосують, стоячи на різних сторонах дороги; якщо машину ловить дівчина, так би мовити, легкої поведінки. Ці явно не заплатять! Представниці слабкої статі будуть будувати вічка, а нам, таксистам, цього взагалі не треба, нам гроші потрібні, ми для цього працюємо. Хоча при бажанні за зміну можна близько познайомитися з двома-трьома дівчатами … Про те, що таксисти – хороші психологи, не я сказав. Віз якось вночі жінку років 40. Поверталася зі свята напідпитку і ніяк не могла придумати, що збрехати чоловікові. Я їй порадив сказати, що зустріла однокласницю, пішли в кафе, а воно в підвальному приміщенні, і телефон не ловив. Їй ця ідея сподобалася, тоді-то вона і назвала таксистів кращими психологами. Трохи пізніше в розмові з’ясувалася, що вона сама практикуючий психолог.
Часто пасажири думають, що, розмовляючи з ними, ми їх так розважає. Нічого подібного! За ніч втомлюєшся, потрібна якась підживлення, ось і заряджаєшся енергією від клієнтів. Але раніше краще було, такі задушевні бесіди вели! Зараз клієнт більш мовчазний пішов.
Історій за 10 років накопичилося дійсно багато, все не розкажеш. Зараз іноді тягне на цю роботу. Кажуть адже, що колишніх військових не буває, так я вважаю, що іколишніх таксистів теж немає.
І ось що я зрозумів: виявляється, у нас так мало щасливих людей! І якщо їде щасливий, то обов’язково п’яний, а почнеш з ним розмовляти – з’ясовується, щовін теж глибоко нещасний …